Магазин Антиквар "Слово о полку Ігоревім"
 
    
 

Гроші - це свобода,
викувана із золота

Е.М. Ремарк

Скриня


ГоловнаСтатті для колекціонерів→ "Слово о полку Ігоревім"

"Слово о полку Ігоревім"

Велика патріотичність "Слова о полку Ігоревім", що закликала всю Русь встати на поганих половців, встати "за обиду сего времени, за Землю Рускую, за рани Ігореви, буєго Святославлича", ця глибока патріотичність пригадана була під Совітами за час останньої Світової Війни, "Слово" ширили в сотнях тиєяч
примірників. За час з 1941-го року виявилося багато різних нових видань "Слова", появилося й багато нових дослідів його. 150-ліття (1795-1945) з дня знайдення рукопису "Слова" використано на глибше вивчення цієї перлини давньоукраїнської літератури.

У десятках нових праць (головне москвинських) "Слово о полку Ігоревім" звичайно вперто зветься "русским" чи "російським", і тільки рідко-рідко який необережний дослідник проговорювавсь і звав "Слово" пам'яткою "южнорусскою". Повстанці проти німців на своїх прапорах писали заклик із "Слова": "За Землю Русскую, за обиды сего времени!"
Наука зайнялася й глибшим вивченням долі самого рукопису "Слова". Звичайно, досі всі дослідники однозгідно, коротко і становче, подавали, що рукопис "Слова" згорів при пожежі Москви, 1812-го року, коли згоріла вся бібліотека графа Мусина-Пушкіна. Але глибший дослід цієї неясної справи дає надію, що може дорогоцінне "Слово" таки не згоріло!
Про долю високовартісних збірок гр. Мусина-Пушкіна по французькому наїзді першим писав "Вестникъ Европыі" чч.21-22 за 1813 рік. Писав таке: Збірка графа Мусина-Пушкина, "цей єдиний і дорогоцінний набуток, який збирався довголітніми трудами та великим коштом, на великий жаль, майже ввесь у Москві загинув, виключаючи тільки тих Літописів та виписок, які, на щастя, знаходяться в історіографа Карамзина, - а в числі їх і Літопис за підписом Кривоборського, і один пергаміновий рукопис, що його зберіг Голова "Общества Исторіи и Древностей Россійскихъ" Бекетов, а в ньому вміщені Правда Руська, Договір
Смоленського князя Мстислава Давидовича з Ригою й Устав Ярослава о местниках, - та ще тих книг, що були в нього на селі".
Ця замітка написана по живих слідах, як тільки французи покинули Москву, і ясно твердить, що 1. згоріло не все, і 2. були рукописи в Карамзина на селі, який їх випозичив для своєї наукової праці. Отже, частина пам'яток таки збереглася. А де ж "Слово о полку Ігореві", що власне й було в Карамзина?
У місті Твері року 1902-го вийшли у світ "Воспоминанія княгини С.В.Мещерской". Княгиня ця (1822-1891), дочка князя В.П.Оболенського, була онукою графа Олексія Івановича Мусина-Пушкіна, господаря рукопису "Слова", яка мусила знати домові передання про долю його.
І ось у цих "Спогадах" княгиня розповідає, як згинули збірки старовини, що були в домі гр.Мусина- Пушкіна, розповідає й про наше "Слово".
Ось належний уривок про це українською мовою: "Наступив 1812-ий рік і тривогою відбився на всіх.
Граф вибирався на літо в свій Ярославський маєток; уже передбачувалось, що Наполеонові орди ввірвуться в Московію, але ще здавалась неможливою поразка Москви. З обережности граф (Мусин-Пушкін) позаховував свої .дорогоцінні збірки та рукописи по підвалах.Їх заховано в підвальному. поверсі зо склепінням, а вхід до них замуровано.
Коли неприятель вже гнав за нашим військом, що відступало, граф послав кілька возів, щоб вивезти з дому все, що можна. Картини повиймали з рам й позгортали, срібло й мармурові різьби поскладали, - багато цінного, але й багато безвартісного перевезли в село. Та до замурованих підвалів не посміли доторкнутися.
Декілька дворових родин позосталися при домі.
Коли французи ввійшли в Москву, багато їх розмістилося в домі Мусина-Пушкіна й побраталися з людьми графа. Одного разу на підпитку друзі французи стали хвалитися своїми рушницями..

- Чи такі в нашого графа? Далеко кращі!
- А де вони?
- Та ось тут за стіною...

Французи стіну пробили й усе пограбували, а пізніш воно остаточно загинуло в пожежі.

З християнським чуттям покори волі Божій переніс граф утрату своїх дорогоцінних збірок, що їх збирав він усе своє життя.

Деякі рукописи, як от оригінальне "Слово о полку Ігоря" й частина Несторового Літопису були врятовані від загибелі тим, що того часу знаходилися в історіографа Карамзина".

Отаке свідчення онуки Мусина-Пушкіна княгині Мещерської про долю "Слова о полку Ігореві". Сама княгиня народилася 24 січня "1822-го року, в десять літ уже по пожарі Москви, тому її свідчення - це родинне передання, те, що вона чула - і може не один раз - про долю "Слова" в своїй родині.
Але княгиня свідчить становче, що "Слово" не згоріло, "що воно врятувалося від загибелі тим, що того часу знаходилося в історіографа Карамзина". Дійсно знаємо, що Карамзик вивчав наше "Слово" й писав про нього, і цілком можливо, що року 1812-го, коли французи зайняли Москву й вона згоріла, рукопис "Слова" був у Карамзина, був з ним в його маєтку. У цьому напрямі й треба шукати "Слово".

Не виключено, що французи винесли рукописа з Мусин-Пушкінського дому, і він або зник їм по дорозі, або таки був вивезений до Франції. Цілком можливі всякі несподіванки і в цьому напрямку.

У всякому разі "Спогади" княгині Мещерської дають ще надію віднайти дорогоцінного рукописа.

На початку січня 1912-го року в Москві, на зборах "Слов'янської Комісії Московського Археологічного Товариства", Н.Н.Кононов читав доклад пор "Слово о полку Ігореві". На зборах цих був присутній і голова Тверської Ученої Архівної Комісії І.А.Іванов, який подав цікаві відомості про долю "Слова". "Московскіе Ведомости" за 8 січня 1912 року видрукували звіт про ці збори, а саме, що Н.Іванов розповів про "Спогади" княгині Мещерської. "За словами княгині, - розповідав на Зборах Іванов, - рукописи, разом з іншими дорогоцінностями, не встигли вивезти з Москви, коли до неї наближалися французи, а закопали в потайних підвалах дому її діда. Французи, що стояли в домі Мусина- Пушкіна, незабаром подружилися з прислугою цього дому і разом бенкетували. По одному з таких бенкетів французи вправлялися в дворі стріляти до мети. Одна з дворових дівчат проговорилася: "Що в вас за рушниці! Ось у нашого пана закопана ось тут, під землею, зброя багато краща-вашої!" Таким чином французи добралися в підземелля й знищили дорогоцінну пам'ятку письма".

Яіс зреагувала "Слов'янська Комісія" на це важливе свідчення Н.Іванова про долю "Слова", не відомо, але по цьому в багатьох учених склалося переконання, що рукопис "Слова" не згорів, але десь запропастився в історика Карамзина, і власне на його слідах треба шукати "Слово". І не втрачена ще остання надія, що ця дорогоцінна пам'ятка таки знайдеться.

Року 1912-го, по докладі І.А.Іванова про долю рукопису "Слова о полку Ігореві", в Москві довго говорили й вияснювали дороги розшуків загинулої пам'ятки.

ukrlife.org


 
Найбільш очікувана для Вас пам'ятна монета квітня-червня 2014р.
Всього голосів: 60
Результати
Нумізматичний форум RAND


© Магазин Антиквар

Розробка та розкрутка
дизайн студія 2day
+ 38 (0352) 23-59-55  info@antykvar.com.ua  
 Карта сайту  Допомога  Лінки