Нумізматичний "посланець" із XIV століття
Дві із семи найрідкісніших монет України походять з Черкащини.
Черкаський нумізмат Анатолій Шостопал має безпосереднє відношення до сенсаційного відкриття у нумізматиці, яке зробили у 2004 році хмельницькі дослідники Олег Погорілець і Ростислав Саввов. Вони відкрили ще один вид монет, карбованих на українських землях у XIV ст., монети подільського князя Костянтина Коріатовича. За значенням для історії України та всієї спільноти слов'янських народів це відкриття можна порівняти з відкриттям срібників Володимира у позаминулому столітті. Нині відомо лише сім таких монет. Дві із них дослідив Анатолій Шостопал.
Від Володимира до Костянтина
Грошовий обіг на території України відомий з античних часів. Проте власне карбування з'явилося лише в XI ст. у Києві за Володимира І. Далі був так званий "безмонетний період", і тільки у XIV ст. знову починається місцеве карбування, зокрема у Львові за Казимира ІІІ, у Новгород-Сіверську за Дмитра Корибутовича і Києві за Володимира Ольгердовича. Як бачимо, в минулому на теренах України монети карбували мало і не в багатьох місцях. Хоча в історичних джерелах XV ст. є свідчення про "подольський полугрошик". Згадка про його існування давно бентежила науковців, та довгий час не було виявлено монети - носія цієї назви. То чи було Поділля ще одним центром карбування власної монети в Україні?
Декілька років тому в містечку Дунаївці, що на Поділлі, було знайдено невелику срібну монету вагою один грам. Вона відрізнялася від звичайних для цієї місцевості знахідок польсько-литовських монет XVI-XVII ст., на що звернув увагу краєзнавець Володимир Захар'єв, який провів попереднє вивчення знахідки. Незважаючи на вік, вона була гарно карбована і на ній ясно читався інтригуючий напис латиною: "SMOTRIC", "CONSTATIN" - "СМОТРИЧ" та "КОСТЯНТИН".
Справа у тому, що поряд, за 20 км від Дунаєвець, є невелике містечко Смотрич. Сьогодні - селище міського типу, а колись, у XIV ст., він був першою столицею тепер призабутого Подільського князівства. Це князівство постало у другій половині XIV ст. після того, як великий князь литовський Ольгерд віддав ці землі у володіння синам свого брата Коріата - Юрію, Олександру і Костянтину. Опираючись на місцеву старшину, Коріатовичі утримували протягом півстоліття фактично незалежний статус Подільського князівства, значно розширивши і межі своїх володінь.
Згодом з'ясувалося, що ця монета не єдина. В музейних колекціях виявили ще дві подібні монети не атрибутовані в свій час. Одна з них зберігається в Києві в Національному музеї історії України і походить із древнього Вишгорода, де її було знайдено в 1937 році під час археологічних розкопок. Друга зберігається в Будапешті в Угорському національному музеї, куди вона потрапила ще в XIX ст. із приватної колекції. Знайдено і нові монети на Поділлі. Їх наявність підтверджує факт карбування монет подільським князем Костянтином Коріатовичем у 80-90-х роках XIV ст.
Подільські монети з Черкащини
У грудні 2006 року поблизу с. Трушівці Чигиринського району на Черкащині знайдено ще одну подільську монету (срібний напівгрош князя Костянтина Коріатовича). На ній, як і на інших відомих монетах, подібні зображення: на аверсі - Юрій Змієборець, на реверсі - герб угорських королів із династії Анжу. Останній свідчить про певну васальну залежність Коріатовичів від короля Угорщини і Польщі Людовіка (1342-1382). Відомо, що в 1377 році брати Костянтина - Олександр та Борис - склали Людовіку васальну присягу.
Монета збереглася непогано, але, на жаль, у процесі очищення розламалася на три частини. Її діаметр - 18,5 мм, вага - 0,8 г. Написи на ній прокарбовані частково, але, без сумніву, відповідають уже відомим написам латиною, що перекладаються як: "Монета Костянтина князя, дідича і господаря Смотрича".
Всі ці факти стали ключем для атрибуції ще однієї подільської монети, яку Анатолій Шостопал придбав у Звенигородці у місцевого колекціонера ще у 1997 році. Монета має той же діаметр і вагу - 0,77 г. Тривалий час вона не була атрибутована, хоча на аверсі монети чітко читалося, що це монета Костянтина. Але якого Костянтина - це залишалося загадкою. І лише після відкриття хмельницьких дослідників все стало на свої місця.
Тепер цілком зрозумілим став і напис на реверсі монети, який можна перекласти так: "Монета Костянтина князя, дідича та господаря Поділля". Тут же спостерігається зображення нового типу, яке раніше не було відоме для монет Костянтина - композиція з корон та, можливо, літер.
На думку Анатолія Шостопала, зміна в монетній легенді назви володінь зі "Смотрич" на "Поділля" разом зі зміною анжуйського герба угорських королів на композицію з короною свідчить про істотну зміну владного статусу Костянтина. Можливо, йдеться про поширення його суверенітету зі Смотрича на все Поділля. Анатолій Шостопал вважає, що ця зміна відбулася після смерті Людовіка Угорського в період з 1382 по 1386 рік та означає вихід Костянтина з васальної залежності від Угорської корони.
На аверсі монети залишилося зображення Юрія Змієборця, яке стало фамільним гербом князівського роду Коріатовичів. Проба та вага досліджених монет свідчать про те, що вони цілком відповідали нормам грошового обігу кінця XIV ст. Це мав врахувати князь Костянтин, щоб його монети не витіснялися іншими, а були в якомусь певному співвідношенні з ними.
Знахідки двох монет Костянтина Коріатовича на Черкащині пояснюються тим, що значна частина земель нинішньої Черкаської області у XIV ст. входила до Подільського князівства.
Виходячи з кількості знайдених монет (сьогодні відомо сім штук), Анатолій Шостопал зробив висновок, що карбування монет Костянтина було незначним за обсягом і епізодичним. Проте автори відкриття Олег Погорілець і Ростислав Саввов вважають такий висновок передчасним. Невелика кількість подільських монет, насамперед, свідчить про їхню відсутність у скарбах того часу, єдиним суттєвим джерелом надходження монет у наш час. Усі відомі нам монети Костянтина знайдені як поодинокі монети. Нумізматиці ж відомо немало прикладів, коли поширена і масова свого часу монета за певних історичних обставин могла майже не випадати у скарби і тому є рідкісною сьогодні.
Отже, слід чекати нових знахідок, які доповнять наші знання про самобутнє державне утворення середньовіччя - Подільське князівство, східною окраїною якого були землі нашого краю.
